УПЦ КП Храм Св.Вмч. Димитрія Солунського с. Сабанівка.

 

                                                 

12 липня біля церкви св.Димитрія Солунського зібралися мало не всі мешканці с. Сабанівки та гості з с. Стоянова, м. Радехова, с. Тетевчиць на реквієм у річницю загибелі одного з Героїв новітньої історії України - Романа Кратка.

Після поминальної панахиди на імпро­візованому співочому полі аматори і члени "Просвіти" села пошанували юного одно­сельчанина і пам'ять про його подвиг май­стерно організованою літературно-мистецькою композицією "Життя - мов спалах&quo ... Читати далі »

        11 липня 2015р, у загальноосвітній школі №2 міста Радехова відбулося урочисте відкриття та освячення пам'ятної дошки колишньму випускнику школи Роману Кратку - старшому солдату 24-ої механізованої бригади, який загинув 11 липня минулого року під Зеленопіллям Луганської області.
         У цей день вшанувати світлу пам'ять Романа, патріота України прибули його батьки та рідні, друзі, односельчани, вчителі, однокласники, учні школи, представники місцевої та районної влади та громадських організацій, а також небайдужі громадяни.
З благословення митрополита Львівського і Сокальського Димитрія, чин освячення м ... Читати далі »

17 грудня 2014 року, у день пам'яті великомучениці Варвари, у храмі Святого великомученика Димитрія Солунського с.Сабанівка Радехівського району, де зберігається частка мощей святої, відбулося урочисте соборне богослужіння. Відправу Божественної Літургії на запрошення настоятеля храму протоієрея Василія Пруса участь в богослужінні взяли: настоятель храму Святих безсрібників Козьми і Даміана прот. Петро Ревага с.Павлів ,настоятель храму Святого великомученика Димитрія Солунського прот. Зіновій Середницький с.Немилів , настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці прот. Ярослав Додик с. Торки, настоятель храму Різдва Пресвятої Богородиці прот. Богдан Губіцький с.Березівка, настоятель храму Святого великомученика ... Читати далі »

У суботу, 8 листопада 2014 року на запрошення настоятеля храму протоієрея Василія Пруса , настоятель Свято-Покровського храму протоієрей Ярослав Додик с.Торки , настоятель Свято-Покровського храму протоієрей Богдан Смук с.Кустин ,настоятель Свято-Георгійского храму протоієрей Ярослав Кривич с.Пиратин та настоятель храму Преподобного Симеона Стовпника протоієрей Іван Копровський с.Сушно взяли участь у святкових заходах з нагоди храмового свята. Наприкінці Літургії протоієрей Ярослав Додик виголосив проповідь. Святий великомученик Димитрій народився у сім'ї римського проконсула міста Солунь (нині Салоніки в Греції) у III ст. На той час більшість мешканців міста були язичниками, але чимала християнська громада, ... Читати далі »

Сьогодні Свята Церква повертає нас на Голгофу. Щойно ви почули читання Євангелія, в якому розповідається про розп’яття Сина Божого. І, вочевидь, кожне слово його вражало наше серце і пронизувало нас співчуттям до Христа, Який ніс на собі хреста – знаряддя Своїх майбутніх мук. Ось учора за вечірнім богослужінням насередину церкви ми винесли хрест. Коли цей хрест виноситься і особливим чином воздвигається насередині церкви, ми з вами невільно стаємо учасниками тієї великої події, яка сталася після припинення гоніння на християн за часів правління благочестивої і рівноапостольної імператриці Олени. Велика святиня була віднайдена для вшанування християнами. Звичайно, коли ми дивимося на хрест, який виноситься архиєреєм чи священиком насередину церкви, нас огортає ті ж почуття – трепет і жах, - які панували у серцях людей, що зібрались у Царгородському храмі і, споглядаючи Хрест Христів взивали лише «Господи помилуй!» На місці Голгофи було знайдено три хрести і лише на одному з них була при ... Читати далі »

                                     

"І ось в цьому році перед нами лежить час, ще цілісний, час, який перед нами розстилається, як снігова рівнина – чиста, не заплямована. Ми можемо вступити в цю рівнину і почати йти твердою стопою віри, тобто безмежної, досконалої довіри до Бога, з надією, що все буде не по-нашому, а по-Божому. І з посильною любов’ю увійдемо в цей рік, зі щирим покаянням, а покаяння – не плач лише за минуле; це – жахання перед руйнуванням, яке ми вчинили у минулому, і різкий поворот лицем до Бога, з тим щоб йти до Нього, як Петро пішов хвилями, поки він дивився тільки в лице Господнє, не звертаючи уваги на розбурхане море.

Підімо із вдячністю, але навчімося дякувати за все, тому що все нам від Бога на спасіння, все – дар, і с ... Читати далі »

                                         
Про прикмети днів. Святитель Іоан Золотоустий.

Засмучує мене нечестя тих, хто спостерігає за днями, гадають і думають, якщо перший день нового року і цього місяця вони проведуть в розвагах та веселощах, то і весь рік пройде так само. Хіба ти не чув, що говорить Павло: Ви спостерігаєте днi, мiсяцi, пори i роки. Боюся за вас, чи не даремно я трудився у вас (Гал, 4, 10-11). Вкрай нерозумно – по одному дню, якщо він був щасливий, очікувати того ж впродовж всього року; і не тільки від безумства, але і від диявольського навіювання народжуються такі міркування, щоб не власній діяльності та старанності, але кругообігу днів віддавати вчинки нашого життя.

Щасливим для тебе буде рік у всьому і завжди ... Читати далі »

28 листопада - початок Рiздвяного посту. Його ще називають Пилипiвкою. Звiдки ця назва? Різдвяний піст – один з чотирьох багатоденних постів церковного року. Розпочинається він завжди в один час – у день святого апостола Пилипа (Филипа) (15) 28 листопада, та триває сорок днів до самого Різдва – (24 грудня)- 6 січня. Його мета - підготувати віруючих до зустрічі свята Різдва Христового. Звідси його назва - Різдвяний піст. День його початку дав іншу назву – Пилипівка. У тих Помісних Церквах, де його дотримуються упродовж сорока днів, цей піст має ще іншу назву - «Свята Чотиридесятниця».

А хіба його тривалість не усюди однакова?

Ні, вона не однакова. Відомо, що історія цього посту сягає своїм корінням ще перших віків християнства. Деякі письмові джерела, зокрема літургійні та проповідницькі, згадують про нього ще раніше IV століття. Тоді він тривав усього тиждень перед Богоявленням (Різдвом). Однак згодом, указом Вселенського Патріарха Луки (Хрисоверга ... Читати далі »

Звичай ставити свічки в храмах прийшов на наші землі з Греції, від якої за святого князя Володимира Великого була отримана нашими предками православна віра. Свічки і лампади використовувалися в храмах ще в глибокій древності. Повеління зробити світильник з чистого золота з сімома лампадами – одне із перших, яке було дане Господом Мойсею, коли Триіпостасний Бог утверджував устрій Своєї Церкви (Вих. 25:31-40).

В перших віках християнства під час богослужіння завжди запалювалися свічки. З практичної сторони, в цьому була необхідність: християни, які терпіли гоніння від язичників, для богослужіння збирались у підземеллях і катакомбах, до того ж богослужіння частіше всього звершувалися вночі, і без світильників обійтися було неможливо.

Але з іншої, і головнішої причини, освітлення носило духовне значення. «Ніколи не звершується у нас богослужіння без світильників, - говорив вчитель Церкви Тертуліан ( ІІ ст.), - але ми використовуємо їх не для того, щ ... Читати далі »

                                                       

Святий Іоанн Хреститель був посаджений у темницю царем Іродом Антипою, правителем Галілеї. Про його мученицьку кончину оповідають Євангелія від Матфея (Мф14., 1-12) і Марка ( Мк 6., 14-29).


У царя була законна дружина, дочка аравійського царя Арефи. Ірод залишив її і жив разом з Іродіадою, дружиною свого брата. Пророк Іоанн неодноразово викривав його, але цар не посмів заподіяти йому зла, так як почитав Іоанна Хрестителя як пророка і боявся народного гніву.

В день свого народження Ірод влаштува ... Читати далі »